Ознаки стресу під час карантину
Психофізіологічні ознаки стресу особистості під час карантину
Кожна людина, потрапивши в умови вимушеної ізоляції й руйнування майже всіх планів у звичному житті, проживає етапи стресу від обставин, в яких опинилась.
У страху є три реакції: нападіння (наприклад, вовки), завмирання (наприклад, їжаки), убігання (наприклад, зайці). Пригадуючи, що всі ми родом з дитинства, хочеться зазначити: дитині найчастіше безпечніше виживати в родині при реакції завмирання, адже нападати на батьків чи вихователів небезпечно, а тікати нікуди.
Отже, коли людина опиняється в незрозумілій ситуації, в якій з’являється почуття страху, завмирає і не відчуває відчуттів у своєму тілі, стаючи нечуттєвою до себе, перш за все. Це призводить до появи перших ознак наявності стресу.
- Відсутність апетиту або постійне переїдання.
- Підвищений кров’яний тиск.
- Розлади шлунково-кишкового тракту: печія, запори, пронос, блювання, нудота.
- Безсоння, головний біль.
- Запаморочення, м’язові судоми.
- Покусування нігтів, речей, одягу, волосся.
- Ускладнене дихання (ком у грудях).
- Відчуття постійної втоми.
- Підвищена пітливість.
- Неможливість стримувати гнів.
- Непривабливість своєї зовнішності.
- Неможливість тривалий час перебувати в робочій позі, совання на місці.
- Постійне відчуття почуття провини.
- Нервовий тик.
- Постійний чи періодичний страх захворіти.
- Страх закритого чи відкритого простору, страх самотності.
- Нездатність виявити справжні почуття.
- Защемлення нерва.
- Байдужість до своїх проблем.
- Відчуття своєї непотрібності у родині.
- Підвищена втомлюваність.
- Відсутність бажання спілкуватись з оточуючими людьми.
- Підвищена потреба бути постійно з кимось на зв’язку.
Все це, а також інші незвичні для людини ознаки мають наштовхнути на думку: «На яку ситуацію я зараз реагую таким чином? Що я відчуваю зараз? Які думки в мене зараз? Що я відчуваю в своєму тілі?».
Психологічні рекомендації в цьому випадку:
- Одразу почніть глибоко дихати, адже дихання – це те, що супроводжує людину все життя. Щоб заспокоїтися необхідно видих робити довше, ніж вдих. Також, рекомендую вдихати носом, а видихати ротом.
- Почніть відчувати свою реальність: що відчуваєте на своєму тілі, де стискає одяг, який запах відчуваєте, який звук чуєте, холодно чи тепло в теперішній час, і т.д.
- Візьміть аркуш паперу і ручку та починайте писати про свій стан, про свої думки, почуття. Потім порвіть і викидайте у смітник.
- Ставте собі запитання: чого я зараз бажаю? Найчастіше це досить прості речі в житті: обійми, попити води, полежати, з’їсти щось смачненьке (але контролюйте, щоб не заїдати стрес) і т.ін.
- Пригадуйте приємні моменти в своєму житті і як відчували себе тоді.
- Проговоріть комусь про свої страхи, не залишаючись один на один з ними.
- Зменшуйте кількість отримуваних новин, краще подивитись приємні фільми чи почитати книжки.
- Складіть для себе список, що може знадобитись у випадку реальної загрози: контакти рідних, лікарів, потрібний одяг, продукти харчування і найнеобхідніші ліки (наприклад, тривожна валіза).
- Бережіть себе, дотримуючись всіх вимог гігієнічних правил.
